Програмові вимоги до іспитів

ФАХ

Виконання трьох різнохарактерних творів:

1.Твір поліфонічного характеру.

2. Твір великої форми.

3. П’єса.

АНСАМБЛЕВИЙ КЛАС

Виконання двох різнохарактерних творів.

ДОДАТКОВИЙ ІНСТРУМЕНТ

Виконання двох різнохарактерних творів.

ОРКЕСТРОВЕ ДИРИГУВАННЯ

Два різнохарактерні твори.

МУЗИЧНО-ТЕОРЕТИЧНІ ДИСЦИПЛІНИ (АНАЛІЗ МУЗИЧНИХ ТВОРІВ)

доц. Палійчук І.С.

  1. Загальні питання музичної форми.

  2. Елементи музичної мови і форми.

  3. Музична форма та її властивості. Функції частин у формі. Типи викладу музичного матеріалу.

  4. Прості форми. Період

Твори для аналізу:

1.Бах Й. Французька сюїта №2. Менует, Куранта.

2.Бетховен Л. Соната №2, 3-я частина; №12, 1-а частина.

3.Глінка М. «Іван Сусанін», пісня Вані.

4.Косенко О. «11 етюдів у формі старовинних танців».

5.Ліст Ф. «Долина Обермана».

6.Моцарт В. Соната №5, 2-а частина.

7.Прокоф’єв С. Гавот ор.32.

8.Рахманінов С. «Сирень».

9.Скрябін О. Прелюдія ор.11, №4.

10.Шопен Ф. Мазурка ор.63, №2.

  1. Проста одночастинна форма.

  2. Проста двочастинна форма.

  3. Проста тричастинна форма.

Твори для аналізу:

1. Бетховен Л. Соната №12. Скерцо, тріо.

2. Вербівський Л. «Тук-тук» (п’єса для фортепіано).

3. Глушков П. «Гуцулка».

4. Гріг Е. «25 народних танців і пісень», ор.17 №2.

5.Дремлюга Н. «Пісня».

6. Жербін М. «Український танець».

8. Лисенко М. «Сумний спів».

9. Моцарт В. Соната №11, тема варіацій.

10.Чайковський П. «Дитячий альбом». «Ранковий роздум», «Хвороба ляльки».

  1. Складні (складові) форми. Складна тричастинна форма.

Твори для аналізу:

1. Косенко В. “11 етюдів у вигляді старовинних танців”, Гавот.

2. Косенко В. “Дощик”.

3. Лисенко М. “Меланхолійний вальс” ор.17 №1.

4. Мендельсон Ф. “Пісня без слів”, мі-мінор.

5.Чайковський П. “Пори року” №12, Грудень.

6. Шопен Ф. Мазурка фа-мінор, ор.7 №3.

  1. Циклічні форми. Варіаційна форма.

Твори для аналізу:

1. Барток Б. Вільні варіації.

2. Бах Й. – С. Пасакалія cmoll для органу.

3. Бетховен Л. Соната № 12, 1-а частина.

4. Гайдн Й. Варіації fmoll.

5. Гендель Ґ. – Ф. Пасакалія gmoll із сюїти для клавіру.

6. Глінка М. «Руслан і Людмила», Балада Фінна.

7. Ліст Ф. «Танець смерті».

8. Мусоргський М. «Борис Годунов», Пісня Варлама «Как во городе…»

9. Равель М. Болеро.

10. Шуман Р. Варіації на тему «Аbegg».

  1. Сонатна форма.

Твори для аналізу:

1. Барвінський В. Соната для фортепіано, 1-а частина.

2. Бетховен Л. Сонати № 1, 6, 12, 27, 1-а частина.

3.Гайдн Й. Сонати № 2, 5, 6, 1-а частина.

4. Глінка М. «Руслан і Людмила», Увертюра.

5. Гріг Е. Сонатаemoll, 1-а частина.

6. Моцарт В. Сонати № 5, 6, 9, 12, 17, 1-а частина.

7. Рахманінов С. Концерт № 2, 1-а частина.

8. Прокоф’єв С. Сонати № 1, 2, 1-а та 4-а частини.

9. Чайковський П. Симфонія № 1-5, 1-а частина.

10. Шопен Ф. Сонати hmoll, bmoll, 1-а частина.

  1. Рондо.

Твори для аналізу:

1. Барток Б. Рондо.

2. Бах Й. – С. Партита Edur для скрипки соло, ІІІ ч. – Гавот.

3. Бетховен Л. Соната № 19, 21, 24 фінал; № 2, 2-а частина.

4. Гайдн Й. Соната № 2, 7, 9 фінал.

5. Глінка М. “Руслан і Людмила”, Рондо Фарлафа.

6. Даргомижський О. “Ночной зефир”, “Песнь рыбки”.

7. Куперен Ф. “Любимая”, “Жнецы”, “Душистая вода”, «Тростники»

8. Мендельсон Ф. “Рондо-капрічіозо”, ор.4.

9. Прокоф’єв С. “Ромео і Джульєтта”. “Джульєтта – дівчинка”.

  1. Вищі форми рондо. Рондо-соната.

  2. Твори для аналізу:

1. Бетховен Л. Сонати № 2, 3, 4, фінал.

2. Бетховен Л. Соната № 4 для скрипки і фортепіано, фінал.

3.Гайдн Й. Симфонія №12 (102) Bdur.

4. Моцарт В.  А. Соната № 8, фінал.

5. Скрябін О. Соната № 1, фінал.

6.Чайковський П. Соната Gdur, фінал.

7. Шуберт Ф. Квартет № 9.

8. Шопен Ф. Вальс Asdur, ор.42.

ІСТОРІЯ СВІТОВОЇ МУЗИКИ

доц. Палійчук І.С.

  1. Музична культура Стародавнього Світу.

  2. Музична культура Стародавнього Сходу: Єгипет, Індія, Китай.

  3. Музичне мистецтво античної Греції і Риму.

  4. Музичне мистецтво епохи Середньовіччя.

  5. Музична культура епохи Відродження.

  6. Становлення і розвиток оперного мистецтва у Західній Європі XVIІ–XVIII століть.

  7. Інструментальна музика ХVIIXVIII століть.

  8. Музичне мистецтво епохи Бароко. Творчість Й.  С. Баха та Ґ.  Ф. Генделя.

  9. Основні тенденції розвитку форм і жанрів професійної інструментальної музики XVIII століття. Передумови виникнення віденської класичної школи. Основні риси віденського класичного стилю.

  10. Еволюція жанру симфонії утворчості Й. Гайдна та В.-А. Моцарта.

  11. Особливості стилю фортепіанних сонат Й. Гайдна та В.-А. Моцарта.

  12. Ораторіальна творчість Й. Гайдна. Ораторія «Пори року».

  13. Культові жанри у творчості В.-А. Моцарта. «Реквієм».

  14. Оперні реформи Х. В. Глюка та В.-А. Моцарта.

  15. Музичне мистецтво Великої Французької революції (1789). Симфонічна та фортепіанна творчість Л. Бетховена.

  16. Романтизм у літературі та музиці.

  17. Вокальна та інструментальна творчість Ф. Шуберта.

  18. Музично-критична діяльність та композиторська творчість Р. Шумана.

  19. Просвітницька діяльність та композиторська творчість Ф. Мендельсона.

  20. Німецька романтична опера першої половини ХІХ століття. Оперна творчість К. М. Вебера.

  21. Італійська романтична опера першої половини ХІХ століття. Характеристика оперної творчості Дж. Россіні, В. Белліні та Ґ. Доніцетті.

  22. Симфонічна творчість Г. Берліоза. Риси програмного симфонізму. Характеристика «Фантастичної симфонії Г. Берліоза.

  23. Угорська музична культура ХІХ століття. Ф. Ліст основоположник угорської національної композиторської школи. Програмний симфонізм Ф. Ліста. Характеристика симфонічної та фортепіанної творчості Ф. Ліста.

  24. Музична культура Польщі ХІХ століття. Риси стилю творчості Ф. Шопена. Фортепіанні твори малої й великої форм Ф. Шопена.

  25. Музична культура Німеччини другої половини ХІХ століття. Сутність оперної реформи Р. Ваґнера.

  26. Музична культура Австрії другої половини ХІХ століття. Характеристика вокальної, фортепіанної та симфонічної творчості Й. Брамса.

  27. Формування жанру ліричної опери у французькій музичній культурі другої половини ХІХ століття. Оперна творчість Ж. Бізе.

  28. Музична культура Італії другої половини ХІХ століття. Принципи оперної драматургії Дж. Верді. Опери «Ріголетто», «Травіата», «Аїда».

  29. Чеська музична культура ХІХ століття. Б. Сметана та А. Дворжак класики чеської музичної культури.

  30. Норвезька музична культура ХІХ століття. Е. Ґріґ основоположник норвезької музичної класики. Особливості стилю. Характеристика фортепіанної, вокальної та симфонічної творчості Е. Ґріґа.

  31. Шляхи розвитку західноєвропейської музики кінця ХІХ – початку ХХ століть. Імпресіонізм в образотворчому мистецтві і музиці. Сутність імпресіонізму як творчого методу. Фортепіанна та симфонічна творчість К. Дебюссі. Загальна характеристика творчості М. Равеля.

  32. Філософсько-естетична основа веризму та його представників у літературі та музиці. Характеристика оперної творчості Р. Леонкавалло, П. Масканьї, Дж. Пуччіні.

  33. Основні положення естетики експресіонізму в музичному мистецтві. Творчість композиторів ново-віденської школи (А. Шенберґ, А. Берґ).

  34. Музична культура Київської Русі.

  35. Музична культура Русі в період феодальної роздрібненості.

  36. Музична культура Московської Русі.

  37. Східноєвропейська музична культура у XVII ст. Нові музичні течії.

  38. Особливості музично-історичного розвитку східноєвропейського музичного мистецтва XVIII ст.

  39. Суспільне та музичне життя Росії першої половини ХІХ ст. Творчість композиторів-сучасників М. Глінки – О. Аляб’єва, О. Варламова, О. Гурильова.

  40. Творча, музично-організаторська, педагогічна діяльність М. Балакірєва. Характеристика симфонічної творчості М. Балакірєва. Увертюра на три російські теми. Симфонічна поема «Тамара».

  41. Творча та громадська діяльність О. Бородіна.

  42. Характеристика оперної творчості О. Бородіна. Опера «Князь Ігор».

  43. Характеристика симфонічної творчості О. Бородіна. «Богатирська симфонія».

  44. Творча діяльність М. Мусоргського. Естетика. Риси стилю.

  45. М. Мусоргський – реформатор опери. Характеристика опери «Борис Годунов».

  46. Фортепіанна творчість М. Мусоргського. Фортепіанний цикл «Картинки з виставки».

  47. Характеристика камерно-вокальної творчості М. Мусоргського.

  48. Творча та громадська діяльність М. Римського-Корсакова. Риси стилю.

  49. Оперна естетика М. Римського-Корсакова

  50. Характеристика симфонічної творчості М. Римського-Корсакова. Симфонічна казка «Шехеразада».

  51. Творчий портрет П. Чайковського.

  52. Симфонічна творчість П. Чайковського. Увертюра-фантазія «Ромео і Джульєтта». Симфонії № 4, № 6.

  53. Оперна творчість П. Чайковського. Опери «Євгеній Онєгін», «Пікова дама».

  54. Значення творчості М. Мясковського в історії розвитку російської музичної культури кінця ХІХ –ХХ століть.

  55. Особливості симфонічного стилю М. Мясковського.

  56. Симфонії № 5, № 21, № 27 М. Мясковського.

  57. Життєвий і творчий шлях С. Прокоф’єва.

  58. Характеристика симфонічної творчості С. Прокоф’єва. Симфонія № (1918), Симфонія № 7 (1952).

  59. Балетна творчість С. Прокоф’єва. Балет «Ромео і Джульєта».

  60. Кантатно-ораторіальна творчість С. Прокоф’єва. «Олександр Невський».

  61. Характеристика фортепіанної творчості С. Прокоф’єва.

  62. Творчий портрет Д. Шостаковича.

  63. Симфонія і симфонізм Д. Шостаковича в контексті епохи. Симфонія № 4 (1935–1936); Симфонія № 5 (1937); Симфонія № 14 (1969).

  64. Новаторство оперної драматургії Д. Шостаковича. Опера «Катерина Ізмайлова».

  65. Характеристика фортепіанної творчості Д. Шостаковича.

  66. Творчий портрет Г. Свиридова.

  67. Кантатно-ораторіальна творчість Г. Свиридова. Кантати «Курські пісні», «Дерев’яна Русь».

  68. Хори a capella Г. Свиридова.

  69. Риси стилю творчості В. Гавриліна.

  70. Характеристика вокально-симфонічної творчості: поема «Воєнні листи», хорова симфонія «Передзвони» В. Гавриліна.

  71. Камерно-вокальна творчість В. Гавриліна. Цикли «Німецькі зошити», «Руський зошит».

  72. Еволюція творчого стилю А. Шнітке.

  73. Характеристика симфонічної творчості А. Шнітке. Симфонії № 1, № 2, № 3, № 4.

  74. Характеристика камерно-інструментальної творчості: Концерт для альта з оркестром А. Шнітке.

  75. Еволюція творчого стилю Р. Щедріна.

  76. Характеристика балетної творчості Р. Щедріна: балети «Коник Горбоконик», «Кармен сюїта», «Анна Кареніна».

  77. Фортепіанна творчість Р. Щедріна. Прелюдії і фуги.

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИКИ

доц. Романюк Л.Б.

1. Джерела української музичної культури. Музична культура Київської Русі в аспекті функціонування народної і професійної музики (культової і світської ).

2. Музична культура України у період ХІV-ХУІІ ст. Розгляд суспільно-історичних умов. Основні жанри народно-пісенної творчості. Прогресивна діяльність братських шкіл, спрямована на становлення музичної грамотності. Розвиток друкарства і освіти на Україні. Значення Острозького і Київського культурно-освітніх центрів.

3. Зароджений багатоголосся. Початкові форми багатоголосся. Реформа церковної музики, введення партесного співу. Жанр партесного концерту. Творча постать М.П.Дилецького та його “Мусікійська граматика “.

4. Особливості музичного мистецтва України кінця XVII поч. ХІХ ст.

Характеристика суспільно-історичної обстановки. Зародження світської лірики в умовах міського музичного життя. Жанри вокальної лірики (кант, сольна пісня з інструментальним супроводом). Пісенна творчість і діяльність Г.С.Сковороди.

5. Джерела виникнення українського музичного театру. Музична освіта. Інструментальне виконавство XVII поч. ХІХ ст. Народні театралізовані дійства, вертеп, шкільний театр. Творчість М. Довгалевського. Музика в побуті. Інструментальні цехи. Розвиток музичної освіти.

6. Музична культура України 2-ої пол. XVIII ст. – середини ХІХ ст. Історична обстановка. Розвиток пісенних жанрів (пісня –романс). Пісенні збірники.

7. Розвиток хорового мистецтва в кінці XVIII – на поч. XIX ст. Стильові особливості жанру хорового концерту.

Життєвий і творчий шлях М.Березовського. Хоровий концерт “Не отвержи мене во время старости “.

Життя і творчість А.Веделя. Риси творчого стилю.

Життя і творчість Д. Бортнянського. Характеристика хорової, інструментальної та оперної творчості.

8. Шляхи розвитку інструментальної музики в Україні XVIII ст. (сольної, ансамблевої, симфонічної). Історичні передумови формування інструментальної музики в Україні. Жанри і форми інструментального музикування. Перші українські симфонії.

Творчість Е.Ванжури. Аналіз «Української симфонії».

Симфонія невідомого автора поч. 19 ст.

9. Становлення і розвиток професійного українського і театру.

Шляхи розвитку музичного театру в кінці XVIII – першій половині ХІХ ст. Перші музично-театральні постановки. Огляд творчості І.Котляревського і Г.Квітки-Основ’яненка і їх значення для української театральної культури.

10. Перші українські опери.

Оперна творчість М.Березовського і Д.Бортнянського.

Життя і творчість С.Гулака-Артемовського, Аналіз опери Запорожець за Дунаєм”.

Життя і творчість П.Ніщинського. Аналіз ” Вечорниць”

11. Розвиток оперної і симфонічної музики в 2 пол, ХїХ ст. музичний театр.

! Життя і творчість П. Сокальського. Оперна творчість ;

Життя і творчість М. Аркаса. Опера ” Катерина “.

Українська симфонічна музика. Життя і творчість М.Калачевського. ” Українська симфонія “.

12. Українська класична музика 2 пол. XIX ст. М.В.Лисенко – основоположник української класичної школи.

Творча і громадська діяльність М.В.Лисенка. Внесок композитора в українську культуру. Фольклористична діяльність М.В.Лисенка. Фольклорні збірники. Обробки українських народних пісень.

13. Характеристика вокально-хорової творчості М.В.Лисенка.
Цикл Музика до «Кобзаря» Т.Г.Шевченка. Вокальна творчість М.В.Лисенка. Солоспіви на слова Т.Шевченка.

Вокальні цикли на слова І.Франка і Г.Гейне.

14. Розгляд оперної творчості М.Лисенка.

М.В.Лисенко і український музичний театр. Періодизація оперної творчості. Особливості оперної і драматургії. Аналіз опер «Тарас Бульба» і «Наталка Полтавка». Музика до театральних вистав.

15. Інструментальна творчість М. Лисенка.

Загальна характеристика стильових особливостей інструментальної творчості. Симфонічна і камерно-інструментальна музична спадщина М.В. Лисенка. Фортепіанна творчість. Твори малої форми. Твори великої форми: «Українська рапсодія» №2, «Українська сюїта» g moll.

16. Розвиток музичної культури Західної України XIX – поч. XX ст.

17. Українське оперне мистецтво докласичного періоду. Перші українські опери. Оперна творчість М.Березовського і Д.Бортнянського.

Українська опера XIX ст. Життєвий і творчий шлях С.Гулака-Артемовського. Аналіз опери «Запорожець за Дунаєм».

Життєвий і творчий шлях П.Ніщинського. Характеристика «Вечорниць».

18. Формування української національної класичної музичної школи. Творча постать М.В.Лисенка.

Періодизація життєвого і творчого шляху композитора. Багатогранна діяльність М.Лисенка і його внесок в українську культуру. Фольклористична праця композитора. Фольклорні збірники та обробки українських народних пісень.

19. Музично-театральна творчість М.Лисенка.

Внесок М.Лисенка в українське музично-театральне мистецтво.

Характеристика оперної творчості. Принципи оперної драматургії. Аналіз опер «Тарас Бульба» і «Наталка Полтавка». Дитячі опери. Музика до драматичних вистав.

20. Особливості вокально-хорової творчості М.Лисенка.

Розгляд вокально-хорових творів М.Лисенка на слова Т.Шевченка. Цикл «Музика до «Кобзаря». Аналіз кантат «Б’ють пороги», «На вічну пам’ять Котляревському», «Радуйся, ниво неполитая». Характеристика хорових мініатюр. Вокальна лірика М.Лисенка. Вокальні твори на слова інших авторів. Аналіз вокальних циклів на слова І.Франка та Г .Гейне.

21. Інструментальна творчість М.Лисенка. Стилістичні особливості симфонічної та камерно-інструментальної музики композитора. Розгляд фортепіанної творчості. Аналіз «Української рапсодії» №2, «Української сюїти» g moll.

22. Специфіка розвитку музичної культури Західної України в середині XIX ст.

Шляхи становлення професійної музичної школи у Галичині XIX ст.

23. С.П.Людкевич – провідний композитор і культурно-громадський діяч Західної України кінця ХІХ – ХХ ст. Характеристика основних етапів життєвого і творчого шляху С.П.Людкевича та його значення в історії музичної культури Західної України. Вокально-хорова творчість. Аналіз кантати-симфонії «Кавказ», кантати «Заповіт» та хорових творів інших жанрів. Камерно-вокальна творчість: солоспіви. Інструментальна творчість: фортепіанна і симфонічна. Фольклористична діяльність Людкевича – новий етап у розвитку української фольклористики.

24. Продовження традицій М.В.Лисенка в творчості композиторів кінця XIX – поч. XX ст. Характеристика життєвого і творчого шляху К.Стеценка. Значення творчості композитора для розвитку української музики. Аналіз хорової творчості. Кантата «Шевченкові». Хорова поема «Сон». Вокальна творчість. Опери і музика до вистав.

25. Характеристика життєвого і творчого шляху Я.Степового. Значення творчості композитора для розвитку української музики. Розгляд вокальної творчості: вокальні цикли «Барвінки», «Пісні настрою», «Три вірші М. Рильського». Фортепіанна творчість.

26. Характеристика життєвого і творчого шляху М.Леонтовича.

Значення творчості композитора для розвитку української хорової музики.

Новаторства композитора в жанрі обробки українських народних пісень. Особливості стилю. Характеристика інших жанрів хорової музики (хорові поеми і духовна музика). Опера.

27. Особливості музичної культури України періоду 20-х років XX ст.

Історичні обставини, протиріччя епохи і їх вплив на розвиток культури. Характеристика музичної культури даного періоду по розділах:

а) загальний огляд художньої культури 20-х років;

б) вокально-хорова музика (масова пісня, оригінальна хорова творчість, обробки українських народних пісень);

в) камерно-вокальна музика;

г) шляхи розвитку інструментальної музики. Становлення симфонічних жанрів. Фортепіанна творчість;

д) життєвий і творчий шлях Л.Ревуцького. Аналіз Другої симфонії;

е) життєвий і творчий шлях В.Косенка. Характеристика фортепіанної творчості. Аналіз фортепіанного циклу «Одинадцять етюдів у формі старовинних танців»;

є) музичний театр.

28. Загальна характеристика музичної культури України 30-х років ХХ ст.

Суспільно-політична обстановка означеного періоду. Характеристика музичної культури даного періоду по розділах.

Масова пісня і хорова творчість українських композиторів на тлі економічних та культурно-мистецьких зрушень.

Вокально-симфонічні жанри (кантата і ораторія). Творчість М.Вериківського.

Розвиток інструментальної музики. Симфонічна творчість (розвиток програмної симфонії). Аналіз Другої симфонії Б.Лятошинського. Розгляд життєвого і творчого шляху Б.Лятошинського.

Шляхи розвитку української опери в 30-х роках ХХ ст.

29. Особливості музичної культури України в повоєнні роки. Період 1945 – початку 1960 рр.

Шляхи розвитку музичної культури 1945-1960 рр. на тлі суспільно-історичної обстановки.

Масова пісня, пісенна творчість П.Майбороди, А.Філіпенка, І.Шамо.

Розвиток хорового мистецтва. Інструментальна музика повоєнних років. Камерно-інструментальні жанри. Шляхи розвитку музичного театру. Оперна творчість українських композиторів.

30. Музична культура України періоду 1960-1980-х років.

Новий етап у розвитку музичної культури.

Розвиток пісенних жанрів. Творчість О.Білаша, В.Івасюка та ін.

Хорове мистецтво. Творчість Л.Дичко, Ю.Іщенка.

Камерно-вокальні жанри. Творчість В.Губаренка, Л.Дичко, І.Карабиця, В.Сильвестрова.

Шляхи розвитку інструментального та оперного мистецтва. Тенденція до синтезування жанрів.

Камерно-інструментальна музика.

Вокально-симфонічна творчість. Твори Л.Дичко, М.Дремлюги.

Симфонічна музика. «камернізація» та психологізація симфонічних жанрів. Програмність.

Музичний театр. Оперна творчість Ю.Мейтуса, В.Губаренка, Г.Майбороди, Г.Жуковського.

ФОЛЬКЛОРНО-ЕТНОГРАФІЧНА ЕКСПЕДИЦІЯ

Доц.Фабрика-Процька О.Р.

 1.Питальник «Середовище»

2.Питальник «Репертуар»

3.Питальник «Організаційне забезпечення»

4.Питальник «Методика експедиційно-польової роботи».

5.Питальник «Виконавець».

6.Питальник «Інструментальна музика й музиканти».

7.Питальник «Твір, його реалізація».

8.Польові етнографічні дослідження в Україні наприкінці XVIII у першій половині ХІХ ст.

9.Пошукова робота народознавців другої половини ХІХ ст.

10.Експедиційні дослідження наприкінці ХІХ – у 30-х роках ХХ ст.

11.Польові дослідження українських етнологів та етнографів у 40-80-х рр. ХХст.

12.Популяризаторська практика.

13.Універсальний знак мікроальтерації.

14.Орнаментика і фактура.

15.Характер інтонування, виконавські прийоми та динаміка.

16.Техніко-фізіологічні та музично-психологічні проблеми НІМ.

17.Анкетування як спосіб фіксації етнографічних матеріалів. Типи анкет. Структура анкет.

18.Вимірювальні прилади та електро-акустична транскрипція НІМ.

19.Аналітична та синтетична нотації НІМ.

20.Характеристика комплексної синтезуючої транскрипції НІМ.

21.Історія звукозапису музичної фольклористики. Роль Т.А.Едісона.

22.Етапи фонографічного документування народної музики в світі.

23.Фонографічні дослідження музичного фольклору в Украні.

24.Зародження народно-музичного фонографування в Галичині. Дослідники.

25.Діяльність Теодора фон Штейнгеля та О.Розлодьського.

МЕТОДИКА ДИРИГУВАННЯ

доц. Пасічняк Л.М.

  1. Види диригентських позицій.
  2. Мішані розміри в диригуванні.
  3. Фермата і її види.
  4. Функція лівої руки в диригуванні.
  5. Диригентська схема: 6-дольна, 10-, 12.
  6. Види амплітуди рухів в диригуванні.
  7. Ауфтакт та його види.
  8. Функція правої руки в диригуванні.
  9. Диригентська схема: 5-дольна, 9-, 11-.
  10. Назвіть авторів та їх методичні праці з основ техніки диригування. Дайте коротку характеристику цих праць (одну на вибір).
  11. Передрепетиційна диригентська техніка.
  12. План вивчення музичного твору.
  13. Робота над партитурою.
  14. Методика проведення репетицій з оркестром.
  15. Оркестр народних інструментів. Загальна характеристика та коротка творча анотація на один із колективів, які функціонують в Україні.
  16. Акомпанемент.
  17. Робота в передконцертний період.
  18. Сценічний виступ.

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН У ВНЗ

доц. Пасічняк Л.М.

1. Методика підготовки читання лекції.

2. Методичні основи підготовки і проведення індивідуальних занять зі студентами.

3. Семінарське заняття, методика його підготовки і проведення.

4. Організаційно-методична робота викладача вищого навчального закладу.

5. Педагогічно-асистентська практика як засіб удосконалення професійної підготовки магістрів.

6. Технології дистанційного навчання.

7. Загальні засади побудови сучасної системи вищої освіти в Україні.

8. Навчальний план, навчальна програма і підручник у вищій школі.

9. Методи і засоби навчання у вищому навчальному закладі.

10. Самостійна навчально-пізнавальна діяльність студентів.

11. Науково-дослідна робота студентів (НДСР).

12. Робота студента над музичним твором з фаху.

13. Інтерпретація музичного твору з фаху.

14. Питання артикуляції та її засоби відповідно до інструменту (на вибір – бандура, гітара, цимбали, аордеон, баян).

15. Специфіка розвитку музичного слуху у музиканта-виконавця.

16. Виконавський тонус.

17. Виховання музиканта-виконавця.

18. Методика визначення оцінки виконавського рівня.

19. Концертні виступи.

20. Назвіть авторів та їх методичні праці з фаху (відповідно на вибір – бандура, гітара, цимбали, аордеон, баян). Дайте коротку характеристику цих праць (одну на вибір).